«Мене тримали під слідством майже дев’ять років і повністю виправдали — чи стягне суд із бюджету по 12 000 гривень за кожен місяць через перенесений інсульт та 550 000 гривень витрат на двох адвокатів?» — запитує клієнт після набрання вироком законної сили, і відповідь спирається на постанову Вінницького апеляційного суду від 29.10.2026 у справі №930/1057/25: за відсутності доказів прямого причинного зв’язку між кримінальним переслідуванням та інвалідністю суд обмежить виплату гарантованим законом мінімумом у 929 264,27 грн, а витрати на захист відшкодує в межах документально підтвердженого фіксованого гонорару (200 000,00 грн).
Таке розмежування прямо випливає з приписів ст. 23 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 1176 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та спеціального закону про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Законодавець закріпив гарантований державою мінімум відшкодування моральної шкоди на рівні не менше однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом. Якщо ж виправданий вимагає більшої суми з посиланням на підірване здоров’я, обов’язок доведення причинно-наслідкового зв’язку між процесуальним примусом і хворобою лежить на позивачеві. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у цій категорії спорів із загального масиву у 12 000 справ у заявленому обсязі суди задовольняють 4 200 позовів (34%), у 4 000 випадків (32%) відмовляють повністю, а у 3 100 справах (25%) задовольняють вимоги частково (ще 633 заяви, або 5%, повертають, а 317 проваджень, або 2%, закривають). Коли сторона будує розрахунок на емоційній оцінці тривалості процесу без медичної документації про причини захворювання, суд зупиняється на базовій розрахунковій величині.
Стягнення 929 264,27 грн моральної шкоди за ст. 1176 ЦК: 107 місяців під слідством
Центральною цифрою у справі №930/1057/25 став строк кримінального переслідування — 107 місяців і 14 днів, з 10.07.2015 по 23.05.2024, протягом яких громадянин перебував під слідством і судом за обвинуваченням у вимаганні та самоправстві. Весь цей час щодо нього діяв запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, проводився обшук та зберігався арешт на нерухоме майно, аж поки виправдувальний вирок від 23.05.2024 не набрав законної сили 24.06.2024. Оцінюючи ці обставини, позивач просив стягнути 1 284 000,00 грн моральної шкоди (із розрахунку 12 000,00 грн за місяць), мотивуючи перевищення мінімального порогу отриманням інсульту та інвалідності 2-ї групи. Прокуратура у запереченнях стверджувала про законність дій слідства і повну недоведеність моральних страждань.
Обидві сторони припустилися прорахунків у роботі з доказовою базою. Прокуратура ігнорувала те, що сам факт тривалого безпідставного переслідування, завершеного виправдувальним вироком за недоведеністю, зумовлює презумпцію завдання моральної шкоди за ст. 1176 ЦК. Позивач, зі свого боку, подав документи про наявність інсульту та інвалідності 2-ї групи, але не надав медичних висновків, які б встановлювали прямий причинний зв’язок між діями органів досудового розслідування і цим розладом здоров’я. Багатомісячний арешт майна сам по собі не замінює висновку експерта про етіологію інсульту. Суд першої інстанції рішенням від 17.07.2026 відхилив необґрунтовані доводи обох опонентів і визначив компенсацію за гарантованим законом мінімумом: помножив 107 місяців і 14 днів на мінімальну заробітну плату станом на час розгляду (8 647,00 грн), отримавши 929 264,27 грн. Вінницький апеляційний суд постановою від 29.10.2026 на підставі ст. 375 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці залишив рішення місцевого суду про стягнення з Державного бюджету України 929 264,27 грн моральної шкоди без змін, відхиливши апеляційні скарги і позивача, і прокуратури.
Питання документальної верифікації вимог у цьому провадженні ще гостріше проявилося під час ревізії заявлених 550 000,00 грн витрат на захист у кримінальному процесі. Позивач залучав двох захисників за ст. 6 ЗУ «Про адвокатуру», але суд стягнув 200 000,00 грн гонорару лише першого адвоката і повністю відмовив у відшкодуванні 350 000,00 грн витрат на другого. Аргумент прокуратури про обов’язковість акта приймання-передачі послуг та банківського платіжного документа суд відхилив: за умови фіксованого гонорару договору та квитанції достатньо, а акт виконаних робіт не є обов’язковим. Проте документи щодо другого захисника містили розбіжності у сумах в квитанції та посилалися на первинний договір, якого сторона позивача до матеріалів справи не долучила. Відсутність первинного договору в томах справи позбавляє суд можливості перевірити підставу платежу.
Від 550 000 грн у справі №930/1057/25 до 3 000 грн у справі №120/9601/26: перевірка гонорару за ст. 137 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці і ст. 134 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці
Підхід Вінницького апеляційного суду у справі №930/1057/25 узгоджується з тим, як суди цього ж апеляційного округу перевіряють співмірність та реальність витрат на правничу допомогу в суміжних категоріях спорів. Коли опонентом виступає Державна казначейська служба України, перевірка обсягу наданих послуг за ст. 137 ЦПК стає визначальною для долі присудженої суми. За два дні до розгляду головної справи, 27.10.2026, Вінницький апеляційний суд у справі №127/4948/26 за позовом до ГУ Національної поліції у Вінницькій області, Вінницької обласної прокуратури та Казначейства залишив без задоволення скаргу представника позивача, натомість частково задовольнив апеляційну скаргу Казначейства, змінив рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22.07.2026 і зменшив стягнуті з Державного бюджету України витрати на правничу допомогу до 20 000,00 грн з огляду на критерії розумності й фактично виконаної роботи.
Аналіз процесуальних дій сторін у цивільних та адміністративних спорах показує, що суди ретельно співвідносять заявлений гонорар із типовим характером спору, обсягом доказів та процесуальною поведінкою опонента. У постанові від 11.02.2026 у справі №930/2039/25 за позовом ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за трьома електронними кредитними договорами (укладеними з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» через платіжний сервіс ТОВ ФК «Вей фор пей» на загальну суму тіла кредиту 9 100,00 грн та 123 241,82 грн процентів за ст. 526 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 610 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 612 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 625 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 1048 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 1054 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці) апеляційний суд переглянув заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30.09.2025: залишив у силі стягнення 132 341,82 грн боргу, але зменшив присуджені витрати на правничу допомогу за ст. 137 ЦПК та ст. 141 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці у п’ять разів — з 25 000,00 грн до 5 000,00 грн через типовий характер кредитного спору. Подібне урізання через розгляд у спрощеному провадженні без виклику сторін застосував Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 11.08.2026 у справі №120/9601/26: за правилами ст. 132 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 134 КАС та ст. 143 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці суд залишив без змін додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026, яким заявлені позивачем 5 000,00 грн витрат було зменшено до 3 000,00 грн (по 1 500,00 грн з Першого відділу ДВС у м. Вінниці та органу військового управління), і додатково стягнув з органу ДВС 1 000,00 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу.
Коли ж сторона чітко виконує вимоги ст. 133 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 137 ЦПК та ст. 141 ЦПК щодо строків і деталізації, а опонент не подає обґрунтованих заперечень, суд присуджує гонорар у повному обсязі. Саме так Немирівський районний суд Вінницької області додатковим рішенням від 20.03.2026 у справі №128/5075/24 на підставі ст. 270 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці стягнув із позивача (якому рішенням від 16.02.2026 повністю відмовили у позові про захист честі, гідності та приватного життя) на користь відповідача всі 36 000,00 грн витрат на правничу допомогу, бо представник завчасно заявив орієнтовні 30 000,00 грн у відзиві, у п’ятиденний строк подав договір від 11.03.2025, акт і детальний розрахунок робіт, а позивач на засідання не з’явився і клопотань про зменшення суми не заявив. Наслідки часткового задоволення позову при цьому несуть фінансовий ризик для обох сторін: у справі №930/835/25 той самий Немирівський районний суд Вінницької області рішенням від 22.09.2026 (ухваленим за правилами ст. 258 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 259 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 263 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 273 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 354 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, ст. 355 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці) частково задовольнив вимоги потерпілого у ДТП на загальну суму 167 058,67 грн (153 858,67 грн матеріальної шкоди, 3 200,00 грн франшизи та 10 000,00 грн моральної шкоди) і пропорційно розподілив витрати — стягнув із відповідача 12 173,00 грн правничої допомоги, 3 304,00 грн за транспортно-товарознавчу експертизу та 1 470,00 грн судового збору, але водночас стягнув із самого позивача на користь відповідача 2 828,00 грн витрат на адвоката пропорційно до відхиленої частини вимог. Прорахунок у ціні позову обертається зустрічним стягненням.
Що робити: перевірити договір і розрахунок до подання позову
Деталізуйте кожен захід процесуального примусу та медичний зв’язок. Оцінка обсягу моральних страждань особи за період понад вісім років перебування під слідством вимагає від суду не лише арифметичного підрахунку мінімальних заробітних плат за спеціальним законом та ст. 1176 ЦК, а й вивчення обшуків, арештів нерухомості та особистого зобов’язання; як свідчить справа №930/1057/25, для виходу за межі мінімальної планки у 8 647,00 грн за місяць до позову необхідно долучити медичний висновок про прямий причинний зв’язок між слідчими діями та виникненням захворювання.
Звірте наявність первинних договорів та суми у квитанціях кожного захисника. У спорах про відповідальність держави суд приймає фіксований гонорар без акта виконаних робіт (стягнення 200 000,00 грн у справі №930/1057/25), але відсутність первинного договору в матеріалах справи або розбіжності у цифрах квитанції призводять до повної відмови у відшкодуванні витрат на іншого адвоката за ст. 6 ЗУ «Про адвокатуру».
Подавайте деталізований розрахунок робіт або мотивоване заперечення щодо співмірності. Відповідно до ст. 137 ЦПК, ст. 141 ЦПК та ст. 134 КАС сторона, яка стягує витрати, фіксує попередній розрахунок у першій заяві по суті і надає перелік послуг, що дозволило отримати повні 36 000,00 грн у справі №128/5075/24, тоді як сторона відповідача за допомогою заперечень про типовий характер чи невелику складність справи знижує фінансове навантаження, як це відбулося у справі №930/2039/25, справі №120/9601/26 та справі №127/4948/26.
Постанова Вінницького апеляційного суду від 29.10.2026 у справі №930/1057/25 зафіксувала чітку межу між презумпцією моральної шкоди після виправдувального вироку та обов’язком доказування підвищеного розміру відшкодування. За 107 місяців і 14 днів безпідставного кримінального переслідування держава сплатить 929 264,27 грн базової компенсації та 200 000,00 грн підтвердженого фіксованого гонорару адвоката, тоді як решта 694 735,73 грн заявлених вимог залишилися без задоволення через дефекти первинних документів і недоведеність медичного причинно-наслідкового зв’язку.