04.11.2025 — суд першої інстанції у справі №333/4230/25 оголосив військовослужбовця померлим під час захисту Батьківщини. 28.04.2026 — апеляційний суд у цій же справі №333/4230/25 залишив рішення про оголошення бійця померлим без змін. 04.11.2026 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №333/4230/25 відхилив скаргу Міністерства оборони України про самовільне залишення поля бою та передчасність звернення. Син заявника добровільно мобілізувався у віці 19 років, мав бойові нагороди і загинув під час штурму поблизу н. п. Терни Краматорського району Донецької області. Позицію відділення було знищено обстрілом, аеророзвідка зафіксувала тіло солдата зі зброєю, але евакуювати його не вдалося. КЦС ВС підтвердив, що за наявності вагомих доказів вірогідної загибелі у бою діє шестимісячний строк за ч. 2 ст. 46 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, а версія про СЗЧ з акта службового розслідування не працює без відомостей у ЄРДР.
Що робити: зберіть докази бою до подання заяви
- Витребуйте витяги з наказів та журналу бойових дій. Ці документи підтверджують зарахування бійця до списків частини, вихід на завдання та знищення позиції, що стало основою доказової бази у справах №333/4230/25 та №201/3063/26.
- Долучіть матеріали службового розслідування і знімки аеророзвідки. Фотографії з дрона, де зафіксовано ураження позиції та тіло зі зброєю, дозволили батькові впізнати сина і спростувати доводи про СЗЧ у справі №333/4230/25.
- Зафіксуйте письмові пояснення побратимів. Свідчення співслужбовців, які бачили отримання смертельних поранень під час мінометного обстрілу, переконали суд застосувати шестимісячний строк за ч. 2 ст. 46 ЦК у справі №570/3264/26.
- Отримайте довідку про відсутність даних щодо полону. Відповідь Об'єднаного центру при СБУ та витяг про реєстрацію кримінального провадження за фактом зникнення виключають версію про виживання бійця, як це спрацювало у справі №336/5469/26.
- Залучіть усіх належних заінтересованих осіб. Вкажіть у заяві за ст. 305 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці військову частину, Міністерство оборони України та відділ ДРАЦС, як це зробили заявники у справах №331/2693/26 та №760/2229/26.
Чому відомство блокує заяви родин про загибель на передовій?
Системне процесуальне тертя виникає на стику двох процедур: встановлення факту смерті за ст. 315 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та оголошення фізичної особи померлою за ст. 46 ЦК у порядку ст. 293 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці. Суди відмовляють у встановленні факту смерті, якщо немає тіла або лікарського свідоцтва, тому юристи йдуть шляхом оголошення особи померлою.
Тут родини стикаються зі спротивом профільного міністерства. Відомство намагається заблокувати застосування скороченого шестимісячного строку або змінити формулювання причин зникнення, щоб уникнути виплати одноразової грошової допомоги. Бачите, яка пастка вимальовується для сім'ї бійця?
У ЄДРСР із приблизно 174 000 справ цієї категорії суди задовольняють вимоги у 75% випадків (близько 131 000 постановлених рішень), відмови становлять 12% (біля 23 000 справ), часткове задоволення — 10% (близько 19 000 справ), а повернення заяв і закриття проваджень не перевищують 1% (менше 2 000 випадків). Суди стають на бік родини, коли юрист вибудовує ланцюжок непрямих військових доказів загибелі.
| Елемент спору | Позиція заявника (родини) | Контраргумент Міноборони | Оцінка та висновок суду (справа №333/4230/25) | :--- | :--- | :--- | :--- | Строк звернення (ч. 2 ст. 46 ЦК) | 6 місяців від дня події (штурму й знищення позиції), що загрожувала смертю | 2 роки від закінчення воєнних дій; н. п. Терни не входив до переліку територій активних боїв | Враховано усталену судову практику: наявні істотні підстави для припущення загибелі, діє 6-місячний строк | Обставини зникнення бійця | Загинув під час захисту Батьківщини від поранень, тіло бачили з дрона | За актом службового розслідування солдат самовільно залишив поле бою (СЗЧ) | Доводи про СЗЧ відхилено: немає запису в ЄРДР за повідомленням ДБР, тіло зі зброєю лежить біля знищеної позиції |
|---|
Як працює аргумент про шість місяців проти двох років?
Позиція заявників у справах №333/4230/25, №336/5469/26 та №570/3264/26 спирається на друге речення ч. 2 ст. 46 ЦК: коли боєць зник за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку під час воєнних дій, його можна оголосити померлим після спливу шести місяців. Як чекати два роки після завершення війни, коли сама війна триває?
Контраргумент Міністерства оборони України у справах №333/4230/25 та №336/5469/26 зводиться до буквального читання першого речення ч. 2 ст. 46 ЦК. Юристи відомства стверджують, що звернення є передчасним, бо дворічний строк обчислюється лише після закінчення воєнних дій, а в справі №333/4230/25 додатково вказували, що н. п. Терни на момент бою формально не входив до урядового переліку територій активних бойових дій.
КЦС ВС у справі №333/4230/25 та місцеві суди у справах №570/3264/26 і №336/5469/26 розбили цю логіку посиланням на усталену практику Великої Палати Верховного Суду. Суди застосовують стандарт переваги більш вагомих доказів (баланс ймовірностей) за загальними положеннями процесуального кодексу про доказування. Якщо конкретна подія — прямий артилерійський удар по бліндажу біля села Переїзне у справі №570/3264/26, бій біля вокзалу Маріуполя у справі №201/3063/26 чи ворожий удар біля Червоного Лиману у справі №336/5469/26 — створила пряму загрозу життю, відлік шести місяців іде від дня цієї бойової події.
Чи може рядок про СЗЧ в акті перекреслити бойову загибель?
Ще гостріша колізія розгорнулася у справі №333/4230/25 навколо формулювання причин зникнення. Батько доводив, що його 19-річний син, який добровільно мобілізувався на початку вторгнення і мав бойові нагороди, загинув під час виконання бойового завдання під Тернами.
Міністерство оборони у касаційній скарзі у справі №333/4230/25 витягло козир із матеріалів службового розслідування: мовляв, солдат зник під час самовільного залишення поля бою, тому висновок судів про загибель під час захисту Батьківщини не відповідає дійсності. На папері написали одне, а на знімках з дрона — геть інше.
Верховний Суд за ст. 263 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 400 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці перевірив, як попередні інстанції зважили ці докази, і залишив рішення без змін за ст. 410 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці. Позицію Міноборони зруйнували три факти зі справи №333/4230/25:
- відомості про кримінальне правопорушення щодо СЗЧ до ЄРДР за повідомленням ДБР не вносилися;
- аеророзвідка зафіксувала тіло солдата безпосередньо біля вщент зруйнованої позиції відділення, де батько впізнав сина за фотознімками;
- поруч із тілом лежала закріплена зброя, що разом із позитивною характеристикою та нагородами виключає втечу з позиції.
Які процесуальні строки та підводні камені врахувати перед поданням?
Перед стартом процесу за ст. 15 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ч. 1 ст. 293 ЦПК перевірте територіальну підсудність і склад суду. Заява подається за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем перебування зниклого бійця за ст. 305 ЦПК. Враховуйте вимогу ч. 4 ст. 293 ЦПК та ст. 294 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці: справи про оголошення фізичної особи померлою розглядаються судом у складі одного судді і двох присяжних, як це прямо зафіксовано у рішенні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя у справі №331/2693/26 та у справі №201/3063/26.
Зверніть увагу на те, як формулюється прохальна частина щодо дати смерті за ч. 3 ст. 46 ЦК та ст. 306 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці. Якщо в матеріалах є точна прив'язка до бою — суди встановлюють датою смерті саме день події: 16.07.2025 біля н. п. Червоний Лиман у справі №336/5469/26, 30.03.2022 у Маріуполі у справі №201/3063/26 або 05.05.2024 біля села Переїзне у справі №570/3264/26, а також вказують місце загибелі, як-от н. п. Дружба Бахмутського району у справі №760/2229/26. Коли ж точний день імовірної загибелі встановити з доказів неможливо, суд застосовує правило ч. 3 ст. 46 ЦК і визначає днем смерті дату набрання рішенням законної сили, як сталось у справі №331/2693/26.
На етапі виконання рішення за ст. 47 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці копія судового акта надсилається органу ДРАЦС для реєстрації смерті та до нотаріуса для охорони спадкового майна. Апеляційне оскарження такого рішення можливе протягом 30 днів з дня складення повного тексту, про що нагадав суд у справі №760/2229/26. Також у справі №331/2693/26 суд роз'яснив родині прямі наслідки за ч. 2 ст. 47 ЦК та ст. 48 ЦКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці (і ст. 308 ЦПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці): спадкоємці не мають права відчужувати нерухоме майно протягом п'яти років з часу відкриття спадщини, а у разі появи особи рішення скасовується судом. Хіба можна вважати таку справу простою формальністю?
Неспростування запису в акті службового розслідування про ймовірне СЗЧ доказами з поля бою (знімками з дронів, витягами з журналу бойових дій, довідкою про відсутність кримінального провадження в ЄРДР) призведе до того, що в резолютивній частині рішення не буде зафіксовано загибель під час захисту Батьківщини, і родина втратить право на призначення одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця.