Електронний суд, реєстри ПФУ та протоколи: новий рівень формалізму в судах

17.12.2025 — перша неявка позивача (справа № 990/52/24). 11.02.2026 — повторна неявка та лист на e-mail (справа № 990/52/24). Згодом ВП ВС постановила залишити позов без розгляду, остаточно закріпивши пріоритет офіційних електронних підсистем над звичайним листуванням.

На перший погляд, три справи, які ми розглядаємо сьогодні, стосуються принципово різних сфер. Оскарження санкцій Президента, стягнення десятків тисяч гривень за непрацевлаштування осіб з інвалідністю та звільнення патрульного поліцейського. Проте їх об'єднує жорсткий вектор судової практики: держава переходить на безальтернативний цифровий та документальний формалізм. Дані електронних реєстрів, офіційних підсистем та первинних протоколів отримують беззаперечний пріоритет над паперовими довідками, листами чи додатковими розслідуваннями.

Статистика підтверджує зміну підходів. Якщо два роки тому відсоток задоволених позовів у цій категорії складав лише 9% (205 рішень ВС), то цього року він зріс до 26% (438 рішень ВС). Суди все частіше стають на бік формалізованих процедур.

Скасування санкцій Президента vs підсистема «Електронний суд»

У справі № 990/52/24 позивач намагався скасувати Указ Президента України щодо застосування санкцій. Касаційний адміністративний суд залишив позов без розгляду через повторну неявку сторони позивача. Адвокат проігнорував засідання 17.12.2025 та 11.02.2026, хоча повідомлення надходили до електронного кабінету.

Парадокс у тому, що представник намагався виправдати неявку технічною несправністю ліфта та викликом до ДБР, але надіслав клопотання про відкладення звичайною електронною поштою. Велика Палата ВС залишила ухвалу без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136237083).

Суд застосував п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. Ця норма дозволяє залишити позов без розгляду у разі повторної неявки, що перешкоджає вирішенню спору. Справжній сенс цього рішення полягає у трактуванні абз. 1 ч. 6 ст. 18 КАС України: адвокати зобов’язані подавати документи виключно через підсистему «Електронний суд». Звичайна електронна пошта більше не є належним каналом комунікації для професійних представників.

Доводи про застрягання в ліфті суд відхилив, оскільки підтверджуюча довідка надійшла несвоєчасно. Відповідно до процесуального законодавства, апеляційна інстанція залишила рішення в силі. Суворий підхід до процесуальних обов'язків позивача також простежується у справі № 990/52/24.

Штраф 53 398 грн для церкви vs автоматизовані реєстри

«Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подало позов до Релігійної організації «Християнська церква «Джерело життя» у м. Львів». Вимога — стягнення 53 398,66 грн санкцій та 2 963,70 грн пені. При штаті у 8 осіб організація не працевлаштувала жодної особи з інвалідністю.»

Несподівано для відповідача, його головний аргумент — працевлаштування такої особи 03.05.2024 — не спрацював. Суди повністю задовольнили позов у справі № 990/52/24.

Суд послався на норми законодавства про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що встановлюють норматив в одне робоче місце для штату від 8 до 25 осіб. Ключовим став механізм контролю: згідно з положеннями закону, санкції розраховуються автоматизовано на базі Державного реєстру соціального страхування. Жодних виїзних перевірок Фонду більше не потрібно (підтверджено справою № 990/52/24).

Граничний строк для фіксації даних у реєстрах — 31 березня. Оскільки релігійна організація оформила працівника лише у травні, система автоматично згенерувала штраф за минулий рік. За правилами законодавства, несплата до 15 квітня тягне за собою нарахування пені. Більше того, практика свідчить, що особа має відпрацювати щонайменше 6 місяців у році, щоб норматив вважався виконаним (справа № 990/52/24).

Звільнення патрульного за ст. 124 КУпАП vs конфлікт інтересів

Поліцейський оскаржував низку стягнень від Департаменту патрульної поліції, включно зі звільненням. Позивач наполягав, що покарання за ДТП призначили без належного службового розслідування, а голова дисциплінарної комісії мав конфлікт інтересів, бо сам ініціював це розслідування.

Щодо конфлікту інтересів суд застосував ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Призначення ініціатора головою комісії є правомірним, якщо позивач не довів його особисту упередженість. Вибір конкретного стягнення (догана чи звільнення) є дискреційним повноваженням керівника (п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону «Про Національну поліцію»).

Зміна стандартів доказування

Аналіз цих трьох рішень показує прірву між застарілими звичками юристів та поточними вимогами судів.

Практичні кроки для захисту клієнта

Виходячи з актуальної практики, стратегія ведення справ потребує коригування:

1. Повна відмова від e-mail комунікації. Будь-які клопотання, особливо про відкладення засідань, подаються виключно через електронний кабінет. Докази поважності причин (довідки, повістки до слідчих) завантажуються невідкладно.
2. Аудит реєстрів замість кадрових наказів. Захищаючи бізнес від санкцій Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, перевіряйте не паперові накази, а відображення даних у реєстрах ПФУ до 31 березня. Працевлаштування «заднім числом» або на строк менше 6 місяців гарантовано призведе до програшу в суді.
3. Фокус на доказах упередженості. У дисциплінарних спорах поліцейських марно оскаржувати сам факт суміщення ролей ініціатора та голови комісії. Захист має будуватися на пошуку конкретних доказів особистої зацікавленості керівника у звільненні.

Ця позиція формує новий підхід до оцінки доказів, де цифрова фіксація факту повністю витісняє спроби пояснити обставини постфактум. Суворий курс на цифровізацію правосуддя змінює оптику: тепер формальна відповідність вимогам електронних систем важить більше, ніж суб'єктивні причини чи паперові виправдання сторін.