У межах справи про банкрутство ПАТ «Маріупольський графітовий комбінат» ліквідатор заявив до стягнення 1 188 267,64 грн солідарного боргу з низки осіб, серед яких опинилася звичайна фізособа. Директор боржника продав комплекс нерухомості на користь ТОВ «Азовблок», а те згодом безоплатно передало 53/2000 часток цього майна третій особі за договором дарування.
Відсутність посади не гарантує імунітету
Звична логіка корпоративних спорів тут дає збій. Західний апеляційний господарський суд зняв солідарну відповідальність із фізособи саме через те, що вона не була засновником, акціонером чи керівником боржника. Судді вирішили, що без корпоративного статусу неможливо давати обов'язкові вказівки підприємству, а отже, немає і вини у доведенні до банкрутства.
Касація розвертає кут зору на суб'єктний склад таких спорів. У постанові Касаційний господарський суд скасував рішення попередніх інстанцій щодо цієї особи та відправив спір на новий розгляд. Судді вказали, що відсутність формалізованого зв'язку з компанією-банкрутом не рятує від відповідальності. Отримувач подарованого майна цілком може відповідати за боргами, якщо він здобув істотну вигоду завдяки недобросовісній поведінці реальних контролерів боржника.
Стандарт доказування для ліквідатора
Поверхневий аналіз підказує, що тепер будь-який кінцевий набувач ризикує заплатити за боргами первісного власника. Проте Верховний Суд вимагає від судів нижчих інстанцій перевіряти конкретну доказову базу. Ліквідатор має довести обізнаність обдаровуваної особи про схему виведення активів, характер її відносин з іншими учасниками ланцюжка та загальну недобросовісність поведінки. Місцевий суд при первісному розгляді стягнув понад мільйон гривень солідарно з усіх відповідачів без індивідуалізації дій кожного, що касація визнала передчасним.
Готуючи заяву про субсидіарну відповідальність, шукайте не лише формальних директорів, а й тих третіх осіб, чиї активи безпідставно зросли внаслідок сумнівних угод боржника.