16.10.2026 Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/13223/25 скасував два податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області про нарахування земельного податку на загальну суму понад 303 тисячі гривень. Раніше, ще у грудні чотири роки тому, власник земельних ділянок у селі Нові Петрівці Вишгородського району повністю сплатив ці кошти за нарахуваннями від 19.10.2022 № 1348317-2411-1008 (75 886,50 грн) та № 1348318-2411-1008 (227 659,50 грн), а отримавши 10.05.2024 лист із відмовою фіскального органу самостійно відкликати рішення та зарахувати переплату в рахунок майбутніх платежів, ініціював судовий спір.
Податкові спори: скільки таких справ і як вони закінчуються
Імператив звільнення від плати за землю проти презумпції чинності рішення на момент його прийняття
Позиція платника податків у справі № 320/13223/25 спиралася на матеріально-правові приписи перехідних положень Податкового кодексу України та правила ст. 286 ПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці щодо порядку обчислення плати за землю, які звільняють від оподаткування ділянки, розташовані на територіях ведення бойових дій. Позивач наполягав, що запровадження законодавчої пільги породило прямий обов'язок контролюючого органу самостійно відкликати надіслані податкові повідомлення-рішення та анулювати грошові зобов'язання без додаткових звернень, тому відмова податкової служби зарахувати вже сплачені 303 546,00 грн у рахунок наступних періодів суперечить вимогам ст. 2 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці.
Заперечуючи проти позову в межах справи № 320/13223/25, Головне управління ДПС у Київській області побудувало захист навколо темпоральної чинності актів індивідуальної дії, стверджуючи, що станом на 19.10.2022 обидва повідомлення-рішення приймалися відповідно до вимог тодішнього законодавства і підстав для їх ретроспективного скасування немає. У науці податкового права ретроактивна дія пільгового закону розглядається як обов'язок держави відновити майновий стан платника, і саме це правило заблокувало спробу фіскального органу залишити у бюджеті кошти за ділянки в Нових Петрівцях після офіційного включення села до переліку бойових зон.
Оцінюючи ці протилежні підходи через стандарти ст. 72 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 90 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/13223/25 встановив, що згідно з наказом Мінреінтеграції № 309 село Нові Петрівці Вишгородського району перебувало в зоні активних бойових дій з 26.02.2022 по 28.03.2022. Застосовуючи норми законів № 2120-ІХ та № 3050-IX до перехідних положень податкового закону, суд наголосив, що плата за такі ділянки не нараховується і не сплачується, а складені повідомлення-рішення підлягають обов'язковому відкликанню самим контролюючим органом. Оскільки податківці цього імперативного припису не виконали, позов задоволено повністю зі стягненням 613,10 грн судового збору за правилами ст. 139 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці.
Розуміння природи ретроспективного анулювання податкового боргу та підходи до оцінки бази оподаткування стають наочнішими при зіставленні цього спору з іншими земельними рішеннями адміністративних судів.
Примат державних реєстрів та межі втручання суду у попередніх рішеннях
Аналізуючи практику адміністративних судів за стверджуваними розрахунками інспекцій, а також стандарти захисту мирного володіння майном за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвідкриється на prozakony.com у новій вкладці, де тягар обґрунтування пропорційності фіскального втручання лежить на державі, бачимо єдину лінію застосування ч. 2 ст. 77 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці. Концепція розподілу тягаря доказування в адміністративному процесі покладає ризик інформаційної невизначеності на суб'єкта владних повноважень, що на практиці призводить до повного скасування повідомлень-рішень при першій же розбіжності між внутрішніми базами податкової та даними Державного земельного кадастру.
Недоведеність нормативної оцінки та коефіцієнтів індексації
Коли контролюючий орган у справі № 320/56578/25 (рішення від 11.09.2026) визначив власнику ділянки площею 1,6305 га за межами селища Димер податок у розмірі 134 959,02 грн за ставкою 2% із довільної оцінки понад 4,13 млн грн за гектар без рішення селищної ради, тоді як розрахунок за показником ріллі по області (31 230,17 грн/га) давав 1 018,42 грн, суд скасував нарахування повністю, відмовившись самостійно перераховувати зобов'язання замість фіскального органу. Та сама заборона підміняти дискрецію податківців спрацювала у справі № 320/20403/25 від 11.09.2026 щодо орендної плати за ст. 288 ПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці у сумі 139 820,43 грн за ділянку площею 0,0583 га в Києві: застосувавши до витягу від 02.04.2021 на суму 1 051 664,91 грн підвищені коефіцієнти 1,1 та 1,15 за ст. 289 ПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці замість коефіцієнта 1,0 для сільськогосподарських угідь (садівництва), інспекція без доказів із кадастру завищила базу на 26,5%, що потягло скасування всього неподільного розрахунку.
Ідентифікація площі, суб'єкта та права на пільгу
Перевіряючи первинні дані за ст. 14 ПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці та ст. 269 ПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці у справі № 640/11542/19 (постанова від 31.08.2026 за правилами ст. 316 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці), Шостий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 про скасування повідомлення-рішення від 11.02.2019 № 4064-5306-1008 на 19 929,73 грн, позаяк інспекція посилалася на внутрішні інформаційні бази про площу 10,0165 га та оцінку 165 807,25 грн, тоді як за правовстановлюючими документами особі належали 23 ділянки сукупною площею 5,022 га з оцінкою 72 960,37 грн. Ще один приклад відсутності належного суб'єкта за п. 287.6 ст. 287 ПКвідкриється на prozakony.com у новій вкладці містить постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі № 640/21886/20, якою підтверджено висновок Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 про протиправність чотирьох повідомлень-рішень щодо ділянки в Києві, постійним користувачем якої зареєстровано КП «Київжитлоспецексплуатація», оскільки обов'язок сплати податку виникає з дати реєстрації речового права саме на землю.
Теорія адміністративної дискреції проводить межу між калькуляційним перерахунком податку, який суд робити не вправі, та перевіркою законності застосування норми про пільгу, де при доведеності даних реєстру спір вирішується на користь бюджету. Саме тому у справі № 640/21439/21 від 13.08.2026 суд відмовив у скасуванні повідомлення-рішення від 05.05.2021 № 1271427-2409-1008 на суму 4 980,04 грн: позивач володів у селі Нові Петрівці двома ділянками сумарною площею 0,3019 га (0,1503 га та 0,1516 га), податківці врахували пільгу учасника бойових дій у межах 0,25 га і за ставкою 2% оподаткували залишок 0,0519 га, а доказів подання заяви від 19.04.2021 щодо іншої землі в селі Бзів платник не надав.
| Справа та дата | Суть розбіжності у нарахуванні | Процесуальний наслідок |
|---|---|---|
| 320/13223/25 (16.10.2026) | Невідкликання ППР на 303 546,00 грн за землю в зоні бойових дій (с. Нові Петрівці) | Позов задоволено, обидва ППР скасовано |
| 320/56578/25 (11.09.2026) | Непідтверджена оцінка 4,13 млн грн/га замість оцінки ріллі 31 230,17 грн/га | Позов задоволено, ППР на 134 959,02 грн скасовано |
| 320/20403/25 (11.09.2026) | Коефіцієнти 1,1 та 1,15 замість 1,0 для ділянки садівництва площею 0,0583 га | Позов задоволено, ППР на 139 820,43 грн скасовано |
| 640/11542/19 (31.08.2026) | Нарахування на 10,0165 га за базою ДПС при фактичній площі 5,022 га (23 ділянки) | Апеляцію ДПС відхилено, скасування ППР на 19 929,73 грн залишено в силі |
| 640/21886/20 (19.08.2026) | Нарахування податку особі при зареєстрованому праві за КП «Київжитлоспецексплуатація» | Апеляцію ДПС відхилено, чотири ППР скасовано |
| 640/21439/21 (13.08.2026) | Правомірне оподаткування перевищення 0,0519 га понад пільгову норму 0,25 га | У задоволенні позову про скасування ППР на 4 980,04 грн відмовлено |
Послідовність дій при поверненні сплаченого земельного податку
- Етап 1: Встановлення розбіжностей та досудова фіксація. Подання заяви до контролюючого органу про звірку даних щодо площ земельних ділянок, права на пільгу та нарахованої суми згідно з абз. 2 п. 286.5 ст. 286 ПК у розумний строк після виявлення переплати (у розглянутій фабулі позивач сплатив кошти в грудні чотири роки тому та звернувся із заявою у квітні 2024 року).
- Етап 2: Звернення до окружного адміністративного суду. Подання позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у межах шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (за загальними положеннями адміністративного процесуального кодексу з урахуванням практики оскарження рішень після сплати зобов'язання).
- Етап 3: Апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» протягом 30 календарних днів з дня складення повного тексту судового рішення (за загальними положеннями відповідного кодексу).
- Етап 4: Виконання рішення суду та повернення надміру сплачених коштів. Подання заяви до податкового органу на повернення помилково або надміру сплаченого грошового зобов'язання (303 546,00 грн) на підставі скасованих судом повідомлень-рішень не пізніше ніж за 1095 днів від дня виникнення переплати (за загальними положеннями податкового кодексу).
Сплата грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням, винесеним щодо земельної ділянки на території ведення бойових дій, не припиняє обов'язку контролюючого органу самостійно відкликати такий акт на виконання імперативних норм перехідних положень Податкового кодексу України. Судове скасування невідкликаних рішень у справі № 320/13223/25 за критеріями ст. 244 КАСвідкриється на prozakony.com у новій вкладці усуває правову підставу утримання коштів у бюджеті та відкриває процедуру повернення 303 546,00 грн переплати або її зарахування в рахунок майбутніх податкових зобов'язань.