Сувора буква закону: виплати ОГД, арешт рахунків та позови ДСНС

Чи може суд розширити коло отримувачів державних виплат або закрити очі на пропуск процесуального строку державним органом? Ні, судова практика вимагає буквального дотримання норм матеріального та процесуального права. У справі №280/1098/25 Верховний Суд чітко вказав, що право на одноразову грошову допомогу визначається виключно редакцією закону на день смерті військовослужбовця.

Головна тема тижня для касаційної інстанції зводиться до встановлення жорстких меж втручання держави та судів у визначені законом процедури. На відміну від більш гнучкого підходу попередніх років, нинішній вектор тяжіє до суворого позитивізму та відмови від розширювального тлумачення компетенцій. Це цілком узгоджується із загальним принципом правової визначеності, який послідовно захищає ЄСПЛ у своїй практиці щодо статті 6 Конвенції. Загальна статистика підтверджує цей суворий підхід: торік із 360 рішень Верховного Суду у подібних категоріях спорів було задоволено лише 10%, а цього року показник становить 26% із 482 розглянутих справ.

Виплата ОГД та статус утриманця за ст. 16-1 Закону №2011-XII

У справі https://reyestr.court.gov.ua/Review/136451925 позивачка намагалася скасувати протокол комісії Міністерства оборони України, яким їй відмовили у призначенні одноразової грошової допомоги після загибелі військовослужбовця у 2022 році. Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили частково, помилково застосувавши норми Сімейного кодексу України для визнання факту спільного проживання достатньою підставою для виплат. Верховний Суд скасував ці рішення, зазначивши, що право на допомогу визначається виключно редакцією статті 16-1 Закону №2011-XII, чинною на дату смерті. Оскільки у 2022 році особи, які проживали без реєстрації шлюбу, не входили до переліку отримувачів, застосування нових норм є неможливим через статтю 58 Конституції України, яка забороняє зворотну дію закону в часі.

З висоти досвіду скажу, що спроби підмінити спеціальне військове законодавство нормами сімейного права є поширеною стратегією, яка рідко витримує касаційний перегляд. Єдиним легітимним шляхом для позивачки було доведення факту перебування на повному утриманні загиблого, але відповідних доказів надано не було. Суд наголосив, що встановлення факту спільного проживання не створює статусу утриманця автоматично. Рішення комісії Міноборони про повернення документів на доопрацювання визнано правомірним, оскільки воно відповідало вимогам пункту 2 постанови КМУ № 168 та профільного закону.

Цікаво, що суди нижчих інстанцій у деяких справах раніше задовольняли подібні позови «цивільних дружин». Зокрема, в одному з таких рішень суд вказав, що відмова у виплаті лише через відсутність свідоцтва про шлюб є дискримінаційною та суперечить загальній практиці ЄСПЛ. Проте касаційна інстанція поставила крапку в цій дискусії, підтвердивши пріоритет спеціальної норми над загальними принципами сімейного права в питаннях державних фінансів.

96-годинний строк для арешту коштів ТОВ «А. ОМЕГА»

Наступний приклад суворого формалізму стосується податкових спорів, де Головне управління ДПС у Львівській області намагалося застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ «А. ОМЕГА» через недопуск до документальної планової виїзної перевірки. Рішення про умовний арешт майна податківці прийняли 14.11.2024, проте звернулися до суду з порушенням встановлених часових меж. Львівський окружний адміністративний суд у рішенні від 12.08.2025 відмовив у позові, і цю позицію підтримав апеляційний суд. Суд застосував норму підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПКУ, згідно з якою пропуск 96-годинного строку призводить до припинення арешту в силу закону.

Типова помилка державних органів полягає у нехтуванні процесуальним годинником, що автоматично руйнує всю правову конструкцію обмежень. Суд зазначив, що відповідно до норм законодавства арешт майна може бути встановлений лише на 96 годин, а його продовження можливе виключно за своєчасним рішенням суду. Крім того, касаційна інстанція звернула увагу на неправильно обраний спосіб захисту: орган ДПС просив застосувати арешт коштів, хоча за законом мав просити про підтвердження обґрунтованості вже накладеного арешту майна (справа №280/1098/25).

Повноваження ДСНС щодо ремонту захисних споруд

Аналіз цих трьох рішень показує жорстку лінію судів на дотримання формальних меж закону. Переконаний, що для успішної роботи наступного тижня адвокатам варто скоригувати свої процесуальні стратегії. По-перше, у справах про виплати ОГД за старими редакціями закону необхідно збирати докази виключно факту перебування на утриманні, а не покладатися на рішення про встановлення факту спільного проживання. По-друге, при захисті бізнесу від податкового арешту першочергово перевіряйте дотримання податківцями 96-годинного строку за статтею 94 ПКУ — це найшвидший процесуальний шлях до скасування обмежень. По-третє, якщо ви захищаєте балансоутримувачів укриттів від позовів прокурора в інтересах ДСНС, одразу подавайте клопотання про повернення позову на підставі статті 169 КАС України через відсутність у рятувальників відповідних компетенцій.