Стягнення збитків та списання боргів: нові стандарти доказування

Чи може боржник автоматично списати податковий борг? Так, але лише у випадках доведеної добросовісності та повної відсутності активів. У справі № 922/1240/25 Касаційний господарський суд скасував ухвалу про списання понад 11 млн грн заборгованості, заборонивши судам спиратися виключно на математичний підрахунок строків.

Головна тема останніх постанов Верховного Суду зводиться до жорсткого блокування спроб перекласти приватні бізнес-ризики на державний бюджет або уникнути відповідальності через формальні процедури. За даними ЄДРСР, у цій категорії спорів торік ухвалено 4713 рішень ВС, з яких 72% вимог було задоволено, що свідчить про високу інтенсивність формування нових процесуальних фільтрів.

У справі № 922/1240/25 щодо списання податкового боргу ФОП (11,7 млн грн) через сплив 3 років справу направлено на новий розгляд, оскільки автоматичне списання визнано незаконним (ст. 102 ПК України). У спорі про відшкодування шкоди щодо стягнення 55 млн грн з держави через недійсні торги у задоволенні вимог відмовлено, оскільки відсутній прямий причинний зв'язок (ст. 1173, 1174, 216 ЦК України). У спорі в межах справи про банкрутство щодо арешту майна директора на 77,5 млн грн за доведення до банкрутства арешт залишено в силі, а захід визнано співмірним (ст. 136, 137 ГПК України).

Списання 11,7 млн грн податкового боргу vs ст. 125 КУзПБ

У межах справи про неплатоспроможність ФОП Топчій О.М. арбітражний керуючий ініціював визнання безнадійним податкового боргу в розмірі 11 766 342,97 грн (справа № 922/1240/25). Господарський суд Харківської області в ухвалі від 30.10.2025 та Східний апеляційний господарський суд у постанові від 15.04.2026 задовольнили це клопотання. Суди нижчих інстанцій застосували трирічний критерій за ч. 2 ст. 125 КУзПБ, фактично прирівнявши сплив часу до безумовної підстави для прощення боргу. ГУ ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу, аргументуючи тим, що стягнення було вчасно ініційовано та підтверджено відповідними судовими рішеннями.

Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу № 922/1240/25 на новий розгляд. Судді вказали, що застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ вимагає всебічного дослідження структури заборгованості, а не простого співставлення дат. Порівняно з постановою у справі № 907/76/22, де суд вказував на імперативність списання боргу, що виник протягом трьох років до відкриття справи незалежно від плану реструктуризації, вектор змінився. Тепер підхід вимагає встановлення послідовності юридичних фактів: моменту узгодження зобов’язання, строку сплати згідно зі ст. 102 ПК України та першого дня прострочення.

Критерії визнання боргу безнадійним мають відповідати п. 101.2 ст. 101 ПК України (справа № 922/1240/25). Наявність чинних судових рішень про стягнення боргу на користь податкової виключає його автоматичне визнання безнадійним. Суд зобов'язаний перевірити майновий стан боржника та оцінити добросовісність його поведінки. Було формальне списання за строком — стала необхідність доведення відсутності активів та відкритості боржника перед кредиторами.

Практичні кроки для адвоката боржника

Для успішного застосування ст. 125 КУзПБ юристу необхідно відмовитися від стратегії побудови позиції виключно на хронології.

1. Визначити точні дати виникнення кожного елемента податкового боргу (основний платіж, пеня, штраф) відповідно до ст. 102 ПК України.
2. З’ясувати через реєстр, чи існують чинні судові рішення про стягнення цього боргу, оскільки їх наявність заблокує списання (справа № 922/1240/25).
3. Підготувати докази того, що боржник не приховував активи та максимально сприяв процедурі неплатоспроможності.
4. Надати суду повний перелік майна для підтвердження неможливості погашення вимог податкової.

Процесуальний аспект також вимагає уваги: справа № 520/13986/25 підтверджує суворий підхід до сплати судового збору при оскарженні податкових спорів у касаційній інстанції, що вимагає від адвоката ретельної підготовки фінансової частини скарги.

Деліктна відповідальність держави за ст. 1173 ЦК України

ТОВ «Веста Центр» звернулося з позовом до Міністерства юстиції та Державної казначейської служби про стягнення 55 039 829,11 грн матеріальної шкоди. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що через визнання недійсними електронних торгів 2016 року, на яких він придбав нерухомість, у нього виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «Полюсбуд» за договором позики. Суди встановили факт втрати права власності, але з'ясували, що позивач добровільно передав це майно до статутного капіталу іншої юридичної особи ще до моменту визнання торгів недійсними.

Верховний Суд підтримав відмову у задоволенні позову. Для стягнення шкоди за ст. 1173, 1174 ЦК України позивач зобов'язаний довести повний склад цивільного правопорушення. Головним елементом є прямий причинно-наслідковий зв'язок між незаконними діями органу влади та збитками. У цій справі заявлена сума 55 039 829,11 грн є боргом за договором позики, а не прямою шкодою від дій державного виконавця.

У попередніх позиціях, зокрема у справах № 212/5562/20 та № 750/10893/16-ц, касаційна інстанція вже наголошувала на обов'язковості застосування реституції у разі недійсності торгів. Позивач обрав неналежний спосіб захисту: замість вимоги про повернення сплачених коштів за ст. 216 ЦК України, він намагався стягнути договірну заборгованість як деліктну шкоду. Оскільки майно було відчужене позивачем добровільно до його витребування, дії державних органів не визнані безпосередньою причиною втрати активів. Справа № 904/6341/20 додатково підтверджує необхідність доведення неможливості повернення майна в натурі перед ініціюванням стягнення збитків.

План для клієнта у спорах про недійсні торги

Адвокатам при визнанні торгів недійсними необхідно чітко розмежовувати договірні зобов'язання клієнта та реальну шкоду від дій держави.

• Готувати позови про застосування наслідків недійсності правочину (реституцію) для повернення сплаченої ціни майна на підставі ст. 216 ЦК України. - Не намагатися стягнути супутні борги (кредити, позики на придбання майна) як збитки за ст. 1173 ЦК України. - Враховувати, що добровільний перепродаж або передача майна третім особам до завершення спорів про недійсність торгів повністю блокує можливість доведення прямої шкоди від дій виконавчої служби.

Арешт майна на 77,5 млн грн у спорах про субсидіарну відповідальність

Ця позиція формує новий підхід до захисту прав кредиторів у процедурах неплатоспроможності, надаючи ліквідаторам дієвий інструмент для блокування активів недобросовісних бенефіціарів ще на етапі подання позову, виключаючи можливість використання статусу найманого працівника як імунітету від забезпечувальних заходів.