З 820 постанов ВС за поточний рік 40% задовольнили вимоги у спорах щодо стягнення боргів та виконання соціальних зобов'язань. Суди стикаються з конфліктом між загальними нормами цивільного права та спеціальними публічними механізмами, де державні органи намагаються перекласти відповідальність на приватних осіб, а боржники використовують родинні зв'язки для приховування активів. Правозастосування у цих категоріях набуло жорстких обрисів: касаційна інстанція відмовляється від формального підходу на користь прямої дії спеціальних гарантій та суворого дотримання процесуальних строків.
Виплата 15 млн грн дитині загиблого vs помилка Міноборони
У спорах щодо виплати одноразової грошової допомоги (ОГД) сім'ям загиблих військовослужбовців державні органи часто намагаються усунутися від вирішення конфліктів між спадкоємцями. Базовий підхід відомчих комісій зводився до того, що після розподілу коштів усі нові претенденти мають позиватися до інших членів сім'ї у цивільному порядку.
У справі № 480/10066/24 військовослужбовець загинув 09.07.2022, а після його смерті народилася донька. Законний представник своєчасно, у листопаді 2022 року, подав заяву про призначення належної частки від 15 000 000 грн. Комісія Міноборони рішенням від 16.08.2024 відмовила дитині, розподіливши всю суму між дружиною та батьком загиблого, аргументуючи це необхідністю вирішення спору в цивільному суді.
Касаційний адміністративний суд визнав такі дії протиправними. Суд застосував ст. 25 ЦКУ та ст. 3 СКУ, підтвердивши, що зачата за життя і народжена після смерті батька дитина має беззаперечне право на соціальний захист. Оскільки заява була подана до завершення повного фактичного розподілу коштів за постановою КМУ № 168 та ст. 16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», порушення виникло саме через дії органу влади.
Замість звичного направлення сторін у цивільний процес для стягнення безпідставно набутого майна, касаційна інстанція поклала тягар виправлення ситуації виключно на державу. Суд зобов'язав Міноборони самостійно переглянути заяву та усунути допущене порушення, не перекладаючи наслідки своєї помилки на новонароджену дитину.
Фраудаторне дарування квартири та пастка ст. 267 ЦКУ
Захист кредиторів від недобросовісних боржників вимагає не лише доведення фіктивності угод, але й бездоганної процесуальної дисципліни. Загальна логіка захисту порушеного права часто спонукала суди закривати очі на процесуальні строки за наявності очевидного зловживання, проте свіжий аналіз закріплює безумовний пріоритет норм про позовну давність.
У вересні 2024 року АТ «Правекс Банк» звернулося з позовом про визнання недійсним договору дарування квартири від 18.06.2018 у справі № 755/17068/24. Боржниця безоплатно передала нерухомість своїй доньці після ухвалення рішення про стягнення з неї кредитної заборгованості за договором від 23.08.2006 у розмірі 109 579,73 дол. США. Дніпровський районний суд міста Києва 04.08.2025 відмовив у позові, але Київський апеляційний суд 29.01.2026 задовольнив вимоги банку через доведену недобросовісність боржника.
Верховний Суд у постанові від 05.08.2026 підтвердив матеріально-правовий висновок: відчуження майна на користь близького родича за наявності невиконаного грошового зобов'язання є фраудаторним правочином (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 215 ЦКУ). Проте касаційний суд скасував постанову апеляції на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 411 ЦПКУ. Причиною стало те, що апеляційний суд залишив без правової оцінки заяву відповідачів про застосування позовної давності. Невстановлення обставин щодо початку перебігу та спливу строків за ч. 4 ст. 267 ЦКУ робить ухвалення остаточного рішення про задоволення позову передчасним, навіть якщо факт приховування майна повністю доведений.
Стягнення 2,3 млн грн податкового боргу з міської ради
Податкові органи отримали дієвий механізм наповнення бюджету за рахунок засновників неплатоспроможних комунальних підприємств. Було правило про відокремлену майнову відповідальність засновника — став жорсткий фіскальний механізм, де спеціальна норма податкового закону долає корпоративні щити.
У справі № 420/24688/24 Головне управління ДПС в Одеській області стягувало податковий борг КП «Вилківський міськводоканал» безпосередньо з Вилківської міської ради та її виконавчого комітету. Податківці вичерпали заходи примусового стягнення з підприємства за ст. 95 ПКУ, активів не знайшли, а міська рада відмовилася добровільно фінансувати витрати. Одеський окружний адміністративний суд 23.10.2024 стягнув з міської ради 2 340 791,16 грн боргу (ПДФО, ПДВ, рентна плата, військовий збір), що було підтверджено постановою апеляції від 20.03.2025.
Верховний Суд залишив рішення чинними, відхиливши посилання міської ради на ст. 96 ЦКУ та ст. 74 ГКУ, які встановлюють відсутність субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов'язаннями створених ним юросіб. Касаційний суд постановив, що після дотримання черговості стягнення за п. 87.1 ст. 87 ПКУ податковий орган правомірно застосував спеціальний механізм ст. 96 ПКУ. Ця норма прямо зобов'язує засновника погасити податковий борг комунального підприємства, нівелюючи загальні цивільні та господарські обмеження відповідальності.
Порівняння правових підходів
| Предмет спору | Загальний цивілістичний підхід | Уточнений стандарт ВС |
|---|---|---|
| Виплата ОГД дитині (справа № 480/10066/24) | • Розподілені кошти стягуються з інших членів сім'ї • Спір вирішується за правилами цивільного судочинства | • Орган влади самостійно усуває порушення • Спір розглядається в адміністративній юрисдикції |
| Фраудаторний правочин (справа № 755/17068/24) | • Зловживання правом (ст. 13 ЦКУ) нівелює захист боржника • Суд фокусується на меті укладення договору дарування | • Заява про позовну давність (ст. 267 ЦКУ) підлягає обов'язковій оцінці • Ігнорування заяви є підставою для скасування рішення |
| Борг комунального підприємства (справа № 420/24688/24) | • Засновник не відповідає за боргами КП (ст. 96 ЦКУ, ст. 74 ГКУ) • Відсутність майна у підприємства призводить до списання боргу | • Міська рада зобов'язана сплатити борг за ст. 96 ПКУ • Спеціальна податкова норма має пріоритет над нормами ГКУ |
Перевірка строків та фіксація статусу: кроки для юриста
- У справах про виплату ОГД новонародженим дітям першочергово оформлюйте свідоцтво про народження із зазначенням загиблого військовослужбовця батьком (ст. 25 ЦКУ). Позовну вимогу формулюйте як зобов'язання Міноборони повторно розглянути заяву, уникаючи втягування клієнта у цивільні позови до родичів загиблого.
- Під час захисту інтересів кредитора у справах про визнання правочинів недійсними заздалегідь готуйте докази моменту, коли клієнт дізнався про порушення права. Це нейтралізує обов'язкову заяву відповідача про сплив позовної давності.
- Представляючи інтереси боржника або обдарованого у фраудаторних спорах, завжди подавайте окрему письмову заяву про застосування позовної давності в суді першої чи апеляційної інстанцій.
- У спорах з податковими органами місцевим радам марно будувати захист на відсутності субсидіарної відповідальності за ст. 96 ЦКУ. Стратегія має базуватися виключно на перевірці того, чи дійсно ДПС вичерпала всі заходи стягнення з самого підприємства за ст. 95 ПКУ до моменту звернення до засновника.
Пропуск подання письмової заяви про застосування позовної давності в суді першої інстанції гарантовано призводить до втрати нерухомого майна навіть за умови недоведеності умислу на приховування активів, а згода на переведення спору щодо 15 000 000 грн ОГД у площину стягнення безпідставно набутих коштів з родичів коштуватиме клієнту років безрезультатної цивільної тяганини без гарантії реального виконання.
Схожі публікації