0 стягнутих гривень і збережений спеціальний дозвіл на користування надрами. Саме з таким результатом завершився спір між Державною службою геології та надр і приватним підприємством у справі 280/4898/26.
Чому суд обрав саме цю норму?
Держгеонадра провели перевірку ТОВ «МАСТЕР ЛІТ ІНДАСТРІЛЗ» у березні 2026 року. Інспектори зафіксували відсутність проектної документації та невиконання програми робіт. Компанія отримала припис, але не виконала його у встановлений строк. Держава пішла до суду забирати ліцензію.
Мені спочатку здалося, що суди автоматично підтримують державні органи у таких спорах. Проте Запорізький окружний адміністративний суд відмовив у позові. Відповідач довів, що доступ до ділянки був заблокований через розташування військового об'єкта та введення воєнного стану. Суд застосував преюдицію: у попередній справі 320/13256/23 між цими ж сторонами вже було встановлено, що компанія вжила всіх можливих заходів.
Відповідно до ст. 77 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Позивач наполягав на формальному пропуску строку виконання припису. Чесно кажучи, анулювання дозволу через формальний папір виглядає як дуже жорсткий захід для бізнесу. Судді шукають баланс між державним інтересом та правом власності, тому вимагають від контролерів доводити саме винну бездіяльність компанії.
Практичні кроки: ризики та доказування
Якщо дивитися з позиції державного органу, головна помилка у таких справах — ігнорування об'єктивних перешкод відповідача. Для успішного позову контролеру потрібно зібрати докази реальної можливості виконати роботи. Якщо ж ви захищаєте бізнес, ігнорування позиції суду щодо обов’язковості виконання приписів призводить до таких наслідків:
- Повна зупинка видобутку та втрата права на користування ділянкою надр.
- Неможливість поновлення дозволу в судовому порядку через підтверджений факт невиконання програми робіт.
- Фінансові збитки через анулювання ліцензії, яка часто є основним активом компанії.
- Ризик визнання діяльності незаконною за весь період після закінчення строку припису.
Тут виникає питання: чи можна вважати відсутність документів достатньою підставою для зупинки цілого родовища? У справі 400/3035/19 підприємство проігнорувало вимоги інспекторів і не розробило проект. Суд анулював дозвіл, бо компанія не зробила жодних реальних кроків для виправлення ситуації.
Трансформація підходу: коли держава програє
Аналіз 57 справ у категорії надрокористування підтверджує відсутність тотальної переваги держави:
- 42% (24 справи) — відмовлено у позові Держгеонадрам.
- 38% (22 справи) — позов задоволено повністю.
- 8% (5 справ) — позов задоволено частково.
- 8% (5 справ) — матеріали повернуто позивачу.
- 4% (1 справа) — провадження закрито.
У справі 813/2671/16 бізнес зберіг активи, бо усунув порушення до моменту винесення судового рішення. Відповідач надав нову проектну документацію та акти виконаних робіт. Складається враження, що бездіяльність самого підприємства стає головним аргументом проти нього. Анулювання є винятковим заходом, який суди застосовують лише за умови повної пасивності надрокористувача.
Іноді компанію рятують процесуальні строки. У справі 820/3416/17 строк дії дозволу закінчився під час тривалого судового розгляду. Касаційна інстанція, діючи в межах ст. 341 КАС та ст. 350 КАС, підтвердила відмову в позові, бо об'єкт спору фактично перестав існувати. А у справі 260/943/19 касаційний суд застосував ст. 353 КАС і повернув матеріали на новий розгляд, оскільки нижчі інстанції не перевірили офіційне листування про усунення недоліків.
«Анулювання спеціального дозволу на користування надрами є крайнім заходом, спрямованим на припинення правопорушення та забезпечення раціонального використання надр».